ОЦІНКА УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ ЯК МАНІПУЛЯТИВНА СТРАТЕГІЯ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЇХ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: ПІДХІД ДО ВИКОНАННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (SDG) ДВА ТА ШІСТЬ
Анотація
Швидке зростання погіршення стану ґрунту стало негативним наслідком глобального розвитку, виступаючи перешкодою для сталого розвитку сільського господарства та довкілля. Біорізноманіття ґрунтів відіграє вирішальну роль у стійкості екосистем, але все ж спостерігається його швидке погіршення, особливо через збільшення токсичного та хімічного забруднення грунтів, вітрової ерозії, включаючи сильні зливи, що руйнує структуру ґрунту та погіршує ґрунтову біоту. Дії, які сприяють зменшенню ущільнення ґрунтів за рахунок обробітку ґрунту та застосування добрив відіграють головну роль у виробництві продуктів харчування, крім того, є частиною стратегії екологічної стійкості. Були проведені польові дослідження, де було досліджено стан ущільнення ґрунту. На двадцяти (20) точках відбору проб зібрано зразки грунту в чотирикратній (4) повторюваності, використовуючи пропорційну стратифіковану методику випадкового відбору проб. Результати лабораторного аналізу показали високе ущільнення ґрунту. Результати лабораторного аналізу оцінювали за нормою стандартизації ФАО щодо впливу ущільнення на біорізноманіття ґрунтів. Результати показали високе ущільнення ґрунту з діапазоном значень обємної щільності складення 1,56 г см-1 - 2,71 г см-1, що було занадто щільним для сталого розвитку ґрунтової біоти. Було отримано діапазон значень пористості 1% - 41%, що вказувало на щільну спорову структуру ґрунту, яка може перешкоджати біорізноманіттю ґрунту. Кореляційний аналіз (R2) виявив позитивну залежність (кореляцію) між рельєфом та ущільненням ґрунтів, причому результати ранжування грунтів були досить бідними щодо біорізноманіття (навантаження біоти). Результати цього дослідження дали можливість зробити висновок, що для досліджуваних і прилеглих ґрунтів слід проводити належну обробку ґрунту, вносити добрива, включаючи органічні речовини.
Посилання
on maize (Zea mays L.) growth for effective production, soil fertility improvement and food security. International Scientific Journal: World Scientific News, WSN 55, 137-167
2. Adiaha, M. S., Buba, A. H., Tangban, E. E, & Okpoho, A. N (2020) Mitigating Global Greenhouse Gas Emission: The Role of Trees as a Clean Mechanism For CO2 Sequestration, The Journal of Agricultural Sciences, 15:1, 101-115. Retrieved from: http://doi.org/10.4038/jas.v15i1.8675
3. Balogun, O. (2001).The federal capital territory of Nigeria: Geography of its Development. University of Ibadan. Nigeria: University of Ibadan Press.
4. Barros, M. E. (1999). Effet de la macrofaune sur la structure et les processus physiques du sol de paturages degrades d’Amazonie. Doctorate Thesis. University Paris.
5. FAO (Food and Agriculture Organization of the United Nations). (2000). Soil Survey Guide. FAO, Rome.
6. FAO. (Food and Agriculture Organization of the United Nations). (2006). Guideline for soil description. 4th edition. Rome
7. Federal Capital Development Authority, FCDA, (2000). The Geography of Abuja. Retrieved from: https://www.fcda.gov.ng/index.php/about-fcda/the-geography-of-abuja.
8. Gee, G. W. and Bauder, J. W. (1986). Particle size analysis. In: Arnold Klute (eds.). Method of Soil Analysis, Part 1-Physical and Mineralogical Methods. SSSA Book Seria 5, Madison,Wisconsin, USA, 383-412.
9. Grossman, R.B. and Reinsch, T.G. (2002). Bulk Density and Linear Extensibility. In: Dane, J.H. and Topp, G.C., Eds., Methods of Soil Analysis: Physical Methods, Part 4, Soil Science Society of America, Madison, 201-228.
10. Hågvar, S. (1994). Log-normal distribution of dominance as an indicator of stressed soil microarthropod communities? Acta Zoologica Fennica, 195, 71–80.
11. Hillel, D., (1982). Introduction to Soil Physics. San Diego, Academic Press.
12. Ishaya, S., (2013). Flood Vulnerability Mapping in Gwagwalada Urban Area, Abuja, Nigeria. Unpublished Master’s Thesis, Department of Geography, University of Abuja, Nigeria.
13. Juan J. Jiménez and Patrick M. Lavelle References: Chauvel, A., Grimaldi, M., Barros, E., Blanchart, E., Desjardins, T., Sarrazin, M., and Lavelle, P. (1999). Pasture damage by an Amazonian earthworm. Nature, 398, 32–33.
14. McNeely, J.A., Gadgil, M., Leveque, C., Padoch, C. & Redford, K. (1995). Human influences on biodiversity. In UNEP, ed. Global biodiversity assessment. Cambridge, UK, Cambridge University Press.
15. Oku, E.E., Babalola, O., & Essoka, A.N. (2010). Profile distribution of some physical properties and infiltration behavior along a paleustalfs toposequence in south western Nigeria. Trop. Agric (Trinidad), Vol. 87, No. I .
16. Pagliai, M. (1988). Soil porosity aspects. Intern. Agrophysics, 4, 215-232.
17. Penn State Extension (2003). Effects of Soil Compaction. Retrieved from: https://extension.psu.edu/effects-of-soil-compaction
18. Radford, B. J., A. C.Wilson-Rummenie, G. B. Simpson, K. L. Bell, & M. A. Ferguson.
(2001). Compacted soil affects soil macrofauna populations in a semi-arid environment in central Queensland. Soil Biology & Biochemistry, 33:1, 869-872.
19. USDA. (1999). Soil quality test kit guide. USDA Soil Quality Institute. Washington, D.C.
20. Breure, A. M. (2004) Soil Biodiversity: Measurements, Indicators, Threats and Soil Functions. Paper presented at the I International Conference Soil and Compost Eco-Biology September 15th – 17th 2004, León – Spain
21. Greenbelt Consulting (2014). Environmental Management, Assessment, Mitigation, Restoration, Education & Outreach http://www.greenbeltconsulting.com/articles/relationships.html (Retrieved, 29/3/2020)
22. Ali, Ashenafi, Esayas, Abayneh, Beyene, Sheleme, (2010). Characterizing soils of DelboWegen watershed, Wolaita Zone, southern Ethiopia, for planning appropriate land management. J. Soil Sci. Environ. Manage. 1 (8), 184–189.
23. Korres,W., Reichenau, T.G., Schneider, K., (2013). Patterns and scaling properties of surface soil moisture in agricultural landscape: an ecohydrological modeling study. J. Hydrol. 489, 89–102.
24. Fantaw, Yimer, Ledin, S., Abdelkadir, A., (2006). Soil property variations in relation to topographic aspect and vegetation community in south-eastern highlands of Ethiopia. For. Ecol. Manag. 232, 90–99.
25. Moore, I.D., Gessler, P.E., Nielsen, G.A., Peterson, G.A., (1993). Soil attributes prediction using terrain analysis. Soil Sci. Soc. Am. J. 57, 443–452.
26. Brubaker, S.C., Jones, A.J., Lewis, D.T., Frank, K., (1993). Soil properties associated with landscape positions. Soil Sci. Soc. Am. J. 57, 235–239.
27. Miller, P.M., Singer, M.J., Nielsen, D.R., (1988). Spatial variability of wheat yield and soil properties on complex hills. Soil Sci. Soc. Am. J. 52, 1133–1141.
28. Mulugeta, Demis, Sheleme, Beyene, (2010). Characterization and classification of soils along toposequence in Kindo Koyewatershed in southern Ethiopia. East Afr. J. Sci. 4 (2), 65–77.
29. Sheleme, Beyene, (2011). Soil characterization along toposequence in Gununo area, southern Ethiopia. J. Sci. Dev. 1 (1), 31–39.
30. Wang, J., Fu, B., Qiu, Y., Chen, L., (2001). Soil nutrients in relation to land use and landscape position in semi-arid small catchment of the loess plateau in China. J. Arid Environ. 48, 537–550.
31. Kosmas, C., Gerontidis, S., Marathianou, M., (2000). The effect of land use change on soils and vegetation over various lithological formations on Lesvos (Greece). Catena 40, 51–68.
